сонцелюбний

[sont͡sɛljubnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який любить сонячне світло, тепло, добре росте або відчуває себе на сонячних місцях (переважно про рослини).

  2. Який любить бути на сонці, засмагати, грітися на сонці (про людину або тварин).

  3. Переносно: який виражає радість, оптимізм, світлі почуття; сонячний, променистий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сонцелюбний, р. сонцелюбного, д. сонцелюбному, з. сонцелюбного, о. сонцелюбним, м. сонцелюбнім

Більше записів