1. (У фонетиці) Про приголосний звук, що утворюється відносно вільною течією повітря через ротову порожнину, за участю голосу та з мінімальним шумом; дзвінкий, який може утворювати склад (наприклад: [л], [м], [н], [р], [й]).
2. (У музиці) Про тембр голосу або інструменту: співучний, мелодійний, що має виразну, приємну дзвінкість.