сонетяр

[sonɛtjɑr] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Автор сонетів, поет, який пише сонети.

  2. Назва літературного альманаху, виданого у Львові 1909 року, до якого увійшли сонети українських авторів (Івана Франка, Василя Пачовського, Петра Карманського та інших).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сонетяр, р. сонетяра, д. сонетяреві, з. сонетяра, о. сонетярем, м. сонетяреві, к. сонетяре

Більше записів