глухий

Значення

1. Позбавлений слуху або має значний його порушення, не здатний чути звуки.

2. Такий, що не має виходу, проходу; закритий з усіх боків (про простір, місце).

3. Недзвінкий, приглушений, неясний (про звук).

4. Невиразний, неясний, розмитий (про колір, відтінок).

5. Віддалений, безлюдний, закинутий; тихий і безлюдний (про місцевість).

6. У лінгвістиці: такий, що утворюється без участі голосу, лише за допомогою шуму (про приголосний звук).

7. Нечутливий, байдужий до чогось, нездатний сприйняти або зрозуміти щось.

Правопис та відмінювання