Значення
-
Посадовець у селі, призначений поміщиком або державою для виконання адміністративних, поліцейських та судових функцій у феодальній Польщі, Великому князівстві Литовському та на українських землях, що входили до їх складу, у XIV—XVIII століттях.
-
У західних областях України — голова сільської громади, староста, обираний або призначуваний на цю посаду у XIX — першій половині XX століття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. солтис, р. солтиса, д. солтисові, з. солтиса, о. солтисом, м. солтисі, к. солтис