1. Посадовець у селі, призначений поміщиком або державою для виконання адміністративних, поліцейських та судових функцій у феодальній Польщі, Великому князівстві Литовському та на українських землях, що входили до їх складу, у XIV—XVIII століттях.
2. У західних областях України — голова сільської громади, староста, обираний або призначуваний на цю посаду у XIX — першій половині XX століття.