Властивість або стан за значенням прикметника “солонуватий“; наявність помірного, несильного солоного смаку або солоних домішок у чомусь (наприклад, у воді, їжі).
У хімії та гідрології — показник концентрації солей у воді, що характеризує ступінь її засоленості, але на нижчому рівні, ніж морська вода.