Значення
-
Властивість або стан за значенням прикметника “солонуватий“; наявність помірного, несильного солоного смаку або солоних домішок у чомусь (наприклад, у воді, їжі).
-
У хімії та гідрології — показник концентрації солей у воді, що характеризує ступінь її засоленості, але на нижчому рівні, ніж морська вода.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. солонуватість, р. солонуватості, д. солонуватості, з. солонуватість, о. солонуватістю, м. солонуватості, к. солонуватосте