солонечник

[solonɛt͡ʃnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рослина, що росте на засолених ґрунтах, переважно з родини айстрових (Asteraceae), зокрема види роду солонечник (Tripolium), які мають синювато-фіолетові кошики.

  2. Місцевість із засоленими ґрунтами, солончак, де ростуть солонцеві рослини.

  3. (у кулінарії) Страва, приготована з солоних продуктів (наприклад, грибів, огірків), часто з додаванням цибулі, сметани або олії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. солонечник, р. солонечника, д. солонечникові, з. солонечник, о. солонечником, м. солонечникові, к. солонечнику

Більше записів