Древослів

Словник Української Мови

солончакуватий

[solont͡ʃɑkuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який містить солончак або властивий йому; що має ознаки солончаку.

  2. Який за своїми властивостями (насиченість солями, структурою) нагадує солончак; слабкозасолений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. солончакуватий, р. солончакуватого, д. солончакуватому, з. солончакуватого, о. солончакуватим, м. солончакуватім

Більше записів