Властивість або вміння говорити ввічливо, приємно, ласкаво, часто з наміром сподобатися, умовити або вплинути на співрозмовника.
Здатність виражати думки плавно, красномовно та мелодійно, що сприймається як приємне для слуху.
Рідше — надмірна, нещира або лицемірна ввічливість у мовленні, що має на меті отримати вигоду.