Древослів

Словник Української Мови

солодіти

[soloditɪ] Іменник

Буква:С

Значення

Ставати солодким, набувати солодкого смаку.
Виробляти, виділяти солодку речовину (про рослини).
Перен. Викликати приємне, солодке відчуття; тішити, милувати (про почуття, враження тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. солодитини, р. солодітей, д. солодітям, з. солодитини, о. солодітьми, м. солодітях, к. солодіти

Більше записів