Значення
-
У римському праві: одноосібна угода, формальний договір, укладений шляхом запитань і відповідей між кредитором і боржником за певною церемонією, що набував чинності лише за умови точної словесності формул.
-
У ширшому сенсі: серйозна, урочиста розмова або бесіда (застаріле, книжне).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. солілоквіум, р. солілоквіуму, д. солілоквіумові, з. солілоквіум, о. солілоквіумом, м. солілоквіумі, к. солілоквіуме