сольфеджування

[solʲfɛdʒuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Навчальна дисципліна у музичній освіті, що розвиває музичний слух, пам’ять та ритмічне відчуття шляхом співу мелодій з назвами нот (сольмізація) та інтонаційних, ритмічних вправ.

  2. Процес виконання таких практичних вправ — спів з читанням нот без тексту, з вимовою їхніх назв (до, ре, мі тощо) або спеціальних складів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сольфеджування, р. сольфеджування, д. сольфеджуванню, з. сольфеджування, о. сольфеджуванням, м. сольфеджуванні, к. сольфеджування

Більше записів