солець

[solɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “сіль”, що вживається в народній мові та поезії для позначення крихітної кількості солі або як образний вираз.

  2. (заст., діал.) Невеликий білий камінець, галька, що нагадує кристал солі.

  3. (заст., діал.) Назва невеликого солончака або ділянки ґрунту, насиченої сіллю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. солець, р. сольця, д. сольцеві, з. сольця, о. сольцем, м. сольцеві, к. сольцю

Більше записів