солелюбний
[solɛljubnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(Біол., бот.) Про організми, що здатні нормально розвиватися на засолених ґрунтах або у водоймах з високою концентрацією солей; галофітний.
-
(Перен., рідко) Про людину: така, що відчуває особливу симпатію до когось або прихильність до чогось, “любить сіль” у переносному сенсі (наприклад, гостроту висловлювань, життєвих ситуацій).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. солелюбний, р. солелюбного, д. солелюбному, з. солелюбного, о. солелюбним, м. солелюбнім