солдатчин

Тлумачення із “Словника української мови”* СОЛД А ТЧИН , а, е, розм. Прикм. до солд а тка ; належний солдатці . Ах ти , дощику , дощику , крапни із тучі , На дітей , на безхліб’я моє не зважай ,.. на стерні колючі , На солдатчину долю – убогий врожай (Мал., Звенигора, 1959, 348). Тлумачення із “Словника української мови”* СОЛД А ТЧИНА , и, ж., заст., розм. Солдатська служба . Шевченкові здавалося , що він живе тут вже кілька тижнів , а насправді кінчався тільки перший тиждень його солдатчини ( Тулуб , В степу .., 1964, 110); Іван вирішує йти в солдати замість свого друга Семена . Треба згадати , що значила в ті роки солдатчина , з її муштрою , безправ’ям рядового , знущаннями офіцерів , і тоді зрозумілим стане високе благородство Непокритого (Мартич, Повість про нар . артиста , 1954, 154).