сокоріння

1. (біол.) Процес утворення спільних кореневих систем у кількох рослин одного або різних видів, що призводить до їхнього фізіологічного об’єднання.

2. (перен., книжн.) Глибинне, внутрішнє об’єднання, зв’язок між людьми, явищами чи поняттями, що мають спільне походження або основу.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |