сокоріння

[sokorinnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (біол.) Процес утворення спільних кореневих систем у кількох рослин одного або різних видів, що призводить до їхнього фізіологічного об’єднання.

  2. (перен., книжн.) Глибинне, внутрішнє об’єднання, зв’язок між людьми, явищами чи поняттями, що мають спільне походження або основу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сокоріння, р. сокоріння, д. сокорінню, з. сокоріння, о. сокорінням, м. сокорінні, к. сокоріння

Більше записів