соколонько

1. Пестлива форма звертання до чоловіка або хлопця, що виражає ніжність, захоплення або повагу; рідше — до жінки. Синонімічне до “сокіл”, “соколик”.

2. (заст., поет.) У фольклорі та ліриці — символічне найменування молодого козака, лицаря, війська або коханого.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |