софістка

1. Представниця давньогрецької філософської школи софістів, яка вчила красномовству, політичним знанням та мистецтву аргументації, часто з акцентом на практичну переконливість міркувань, а не на пошук абсолютної істини.

2. Жінка, яка вдається до софістики; та, що використовує навмисне хибні, формально схожі на правильні, міркування (софізми) з метою ввести в оману, створити видимість правди.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |