1. Представник напряму давньогрецької філософії (V–IV ст. до н.е.), що навчав мистецтва красномовства, політичних знань та логіки за плату, часто звинувачувався у використанні хибних, але зовні переконливих міркувань для доведення будь-якої думки.
2. Людина, яка вдається до софістики; той, хто вміло, але некоректно використовує формально логічні прийоми та мовні ухиляння для доведення неправильних тверджень, обману або створення видимості істини.