Значення
-
(діал.) Те саме, що суботка — традиційна українська страва, густий суп або юшка, яку готували переважно в суботу; часто на основі риби або м’яса з додаванням круп.
-
(заст.) Подія, пригода, випадок; те, що сталося, зібралося (від дієслова «собутися» — зібратися, статися).
-
(заст., рідк.) Збірка, сукупність чогось; зібрання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. собутко, р. собутка, д. собуткові, з. собутка, о. собутком, м. собуткові, к. собутку