собі

1. Форма давального відмінка займенника “себе”, що вказує на дію, спрямовану на самого суб’єкта, або виражає інтерес, вигоду, призначення для нього.

2. Частка, що вживається для надання дії відтінку невимушеності, байдужості, самостійності або тривалості.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: знаменник () |