підтич

1. Рідкісне прізвище українського походження, що вживається як власна назва.

2. (діал.) Місце, де щось підтикає (підтікає) або накопичується; стік, куди щось тече.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |