Тлумачення із “Словника української мови”* СН І САР , я, ч., заст. Слюсар . Він у нас снісарем , – замки справля, відра (Сл. Гр.); Для золотої смальти снісарі виковували тонюсінькі листочки золота ( Загреб ., Диво , 1968, 666).
снісар
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |