Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* СН І САР , я, ч., заст. Слюсар . Він у нас снісарем , – замки справля, відра (Сл. Гр.); Для золотої смальти снісарі виковували тонюсінькі листочки золота ( Загреб ., Диво , 1968, 666).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. снісар, р. снісаря, д. снісареві, з. снісаря, о. снісарем, м. снісареві, к. снісарю