Прикметник, що позначає властивість об’єкта затримувати сніг, не даючи йому зсуватися або падати, зазвичай стосовно спеціальних пристроїв, конструкцій або посадок.
У технічному та гірничому контексті — призначений для затримання снігових мас, що рухаються (лавин, снігових зсувів), з метою запобігання стихійному лиху.