снігозатримний
[sniɦozɑtrɪmnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Прикметник, що позначає властивість об’єкта затримувати сніг, не даючи йому зсуватися або падати, зазвичай стосовно спеціальних пристроїв, конструкцій або посадок.
-
У технічному та гірничому контексті — призначений для затримання снігових мас, що рухаються (лавин, снігових зсувів), з метою запобігання стихійному лиху.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. снігозатримний, р. снігозатримного, д. снігозатримному, з. снігозатримного, о. снігозатримним, м. снігозатримнім