снігниця

[sniɦnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (діал.) Те саме, що сніжинка — окрема кристалічна частка снігу.

  2. (діал.) Невеликий сніговий намет, сугроб, купа снігу.

  3. (діал.) Місце, де сніг довго не тане; сніговище.

  4. (діал.) Снігова хуртовина, заметіль, вітер зі снігом.

  5. (діал., заст.) Снігова сорочка, яку надягали на весілля, або біла хустка, покривало.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. снігниця, р. снігниці, д. снігниці, з. снігницю, о. снігницею, м. снігниці, к. снігниця

Більше записів