підслухи

Тлумачення із “Словника української мови”* П І ДСЛУХИ , ів, мн. ( рідко одн. п і дслух , у, ч.). Те саме , що підсл у хування . Низ тут товаришу сказав : – Приляж к землі ти для підслуху, А я задам Рутульцям духу (Котл., І, 1952, 225); – Піди-но, Пазю , до читальні на підслухи , що там панотець раз у раз так довго робить ? ( Март ., Тв., 1954, 413); [ Секлета Семенівна :] Савасик все думає , думає . Каже , що його ( на двері ) небезпремінно на підслухи до нас послано (М. Куліш , П’єси , 1960, 191). @ Ход и ти на п і дслухи ( по п і дслухах ) – підслуховувати . – Рятувати тебе ? – кричав Василь .. – Тебе рятувати , що на підслухи ходе [ ходить ], що на підкупи здався ( Мирний , IV, 1955, 167); – Я наперед знаю , що буде далі . Хочете – скажу ! – Тася змовкла , нахмурилась. Далі хитнула головою . Презирливо , гаряче : – І ото не сором ходити по підслухах ! ( Вас ., II, 1959, 313).