Значення
-
(у рибальстві) пристрій або знаряддя для ловлі риби, морських тварин тощо; рибальська снасть.
-
(у морській справі) трос, канат, ланцюг або інша гнучка конструкція, що є частиною такелажу судна і служить для кріплення, підйому чи управління щоглами, реями, вітрилами тощо.
-
(переносно, розмовне) необхідна річ, пристрій, інструмент для певної справи або заняття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. снасть, р. снасті, д. снасті, з. снасть, о. снастю, м. снасті, к. снасте
Походження слова (Етимологія)
Слово «снасть» походить від праслов’янського кореня *snad- зі значенням «легкий, зручний». Спочатку воно означало «знаряддя, одяг, опорна частина споруди», а в множині — «обладнання щогл, троси, канати». У застарілому вжитку також позначало «скелет». Дієслово «снастити» означало «складати, скріпляти». Спорідненим є прикметник «снадний».