снаф

[snɑf] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (від англ. SNAFU — “стан нормальної несправності”) — військовий сленговий термін, що означає хаотичну, безглузду ситуацію, організовану плутанину або критичний стан справ, викликаний некомпетентністю, бюрократією чи збігом обставин.

  2. (жарг.) — неприємна, безвихідна або абсурдна ситуація; халепа, безлад, плутанина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. снаф, р. снаф, д. снаф, з. снаф, о. снаф, м. снаф, к. снаф

Більше записів