Значення
-
Властивість або стан смиренного; покірність, покора, слухняність, зокрема як християнська чеснота, що полягає у свідомому приниженні себе, усвідомленні своєї недосконалості перед Богом та відсутності гордині.
-
Заст. Скромність, невибагливість, непримхливість (про життя, побут тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. смиренство, р. смиренства, д. смиренству, з. смиренство, о. смиренством, м. смиренстві, к. смиренство