Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* СМОВДЬ , і, ж. (Peucedanum L. ). Багаторічна трава з гранчасто-борозенчастим стеблом родини зонтичних . – Миколо , глянь , скільки смовді ! – Це була рослина з товстим , налитим соком солодким лопуцьком (Сенч., На Бат . горі , 1960, 274); Тут [у степу ] особливо виділяються зеленувато-сталеві плями квітучої тирси . Над нею височать зібрані зонтиками жовті квітки смовді ( По заповідних місцях .., 1960, 40).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. смовдь, р. смовді, д. смовді, з. смовдь, о. смовдю, м. смовді, к. смовде