Древослів

Словник Української Мови

смертницький

[smɛrtnɪt͡sʲkɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стосовний до смертника (засудженого до смертної кари) або смертницької камери, властивий їм.

  2. Стосовний до смертника (воїна, який готовий до самопожертви, часто — про воїна-східника), пов’язаний із самовідданою, часто самознищувальною боротьбою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. смертницький, р. смертницького, д. смертницькому, з. смертницького, о. смертницьким, м. смертницькім, к. смертницький

Більше записів