смертник

1. Той, хто приречений на смерть або добровільно йде на смерть; людина, яка виконує завдання, пов’язане з великим ризиком для життя.

2. Терорист-самогубця, який здійснює напад (наприклад, вибух), заради досягнення певної цілі жертвуючи власним життям.

3. Засуджений до страти; застаріле — засуджений на смерть.

4. У розмовній мові — про того, хто постійно ризикує життям, здоров’ям через необачність або небезпечну роботу.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |