Значення
-
Той, хто приречений на смерть або добровільно йде на смерть; людина, яка виконує завдання, пов’язане з великим ризиком для життя.
-
Терорист-самогубця, який здійснює напад (наприклад, вибух), заради досягнення певної цілі жертвуючи власним життям.
-
Засуджений до страти; застаріле — засуджений на смерть.
-
У розмовній мові — про того, хто постійно ризикує життям, здоров’ям через необачність або небезпечну роботу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. смертник, р. смертника, д. смертникові, з. смертника, о. смертником, м. смертникові, к. смертнику