смертенний
[smɛrtɛnnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який може померти, підвладний смерті; протилежне до безсмертний.
-
Який стосується смерті, пов’язаний з нею; смертельний.
-
Уживається як постійний епітет людини, що підкреслює її бренність і підвладність смерті (наприклад, у літературі чи високому стилі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. смертенний, р. смертенного, д. смертенному, з. смертенного, о. смертенним, м. смертеннім