Значення
-
Атмосферний вихор у вигляді воронки, що утворюється під грозовою хмарою та спускається до поверхні землі або води, має велику руйнівну силу; торнадо.
-
Переносно: щось, що рухається з великою швидкістю, силою та має спустошливий, нестримний характер (про явище, подію, почуття тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. смерч, р. смерчу, д. смерчеві, з. смерч, о. смерчем, м. смерчеві, к. смерчу
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘смерч’ (вихор, торнадо) походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі словом ‘смерть’. У давніх слов’янських віруваннях вважалося, що душі померлих можуть перевтілюватися в метеликів, а також у вихори, що несуть руйнування. Ця назва відображає уявлення про смертоносну силу природного явища. Споріднені слова в інших слов’янських мовах (наприклад, чеське ‘smrt’ — смерть) підтверджують цей зв’язок.