1. (геол.) Мінерал з групи лусочкових силікатів, що має шарувату будову, високі електроізоляційні властивості та здатність розщеплюватися на тонкі, гнучкі пластинки; загальна назва для мусковіту, флогопіту та інших близьких мінералів.
2. (техн.) Сировина у вигляді пластинок або порошку цього мінералу, що використовується в електротехнічній, будівельній та інших галузях промисловості.