Значення
-
(іст.) У Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій — державний службовець, який виконував адміністративні, судові або військові обов’язки; урядник.
-
(заст.) Особа, що перебуває на державній або приватній службі; службовець.
-
(перен., рідко) Той, хто ревно та віддано служить ідеї, справі, мистецтву тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. служанець, р. служанця, д. служанцеві, з. служанця, о. служанцем, м. служанцеві, к. служанцю