похапки

1. (про дію) Швидко, поспішно, не обмірковуючи, без належної підготовки; навмання, навпаки.

2. (про засвоєння, вивчення чогось) Поверхнево, неґрунтовно, без засвоєння суті; нахватом.

Приклади вживання

Приклад 1:
Похапки на­зу­ла во­на на дівчин­ку старі за­ко­рублі чо­бо­ти, на­ки­ну­ла юп­ку, пла­ток; на свої старі плечі на­тяг­ла ко­жу­шан­ку – і вий­шли уд­вох ти­хо з ха­ти. Червоне за­ре­во уда­ри­ло їм пря­мо у вічі.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Iкона, що я за нею схопилась якось похапки i з тривогою, була старою дошкою, i на нiй ледве-ледве вирисовувався образ Спасителя. Спаситель мав надзвичайно привабливе обличчя й одразу настроїв мене на вiдповiдний лад.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: прислівник () |