слухняненький

[sluxnjɑnɛnʲkɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (про людину, тварину) Дуже слухняний, покірний, який беззаперечно виконує накази чи прохання; пестливий варіант до слова “слухняний“.

  2. (переносно, про предмет або явище) Дуже керований, зручний у використанні, такий, що легко піддається впливу або обробці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слухняненький, р. слухняненького, д. слухняненькому, з. слухняненького, о. слухняненьким, м. слухняненькім

Приклади з художньої літератури

  • — Він слухняненький, роботящий, не дивіться, що такий ото малий. Він підросте. І вчиться ловко, самі ловкі оцінки. Якби було за чим далі учитися, то хіба я його привела б оце… А то таке, наче збуваю дитину…
    — Василь Симоненко

Більше записів