слухняний
[sluxnjɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що легко підкоряється, виконує накази, волю когось; покірний.
-
Піддатливий, зручний для обробки, керування (про матеріали, механізми тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. слухняний, р. слухняного, д. слухняному, з. слухняного, о. слухняним, м. слухнянім