Власна назва, що походить від прізвища українського мовознавця та лексикографа Ярослава Слухача, і вживається для позначення явищ, понять або матеріалів, пов’язаних з його науковою діяльністю.
Уживається як складова частина термінів, що позначають конкретні лексикографічні праці, наприклад, “Слухаччин словник” — загальна назва для словників, упорядкованих Ярославом Слухачем.