сльозоточивість

1. Фізіологічна властивість очей, що полягає в надмірному виділенні слізної рідини, часто як захисна реакція на подразнення, запалення або стороннє тіло.

2. (Переносне значення) Надмірна емоційність, схильність легко плакати, розчуленість; сльозливість.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |