Історико-культурна та ідеологічна течія, що виникла в XIX столітті серед частини української та російської інтелігенції, яка ідеалізувала минуле та культурну самобутність слов’янських народів, особливо східних, проголошувала їхню особливу історичну місію та виступала проти західного впливу.
Діяльність або світогляд, що полягає в активній пропаганді та відстоюванні ідей слов’янофільства, часто з акцентом на панславістську єдність під проводом Російської імперії.
У сучасному вживанні — несхвальне позначення надмірного захоплення слов’янською тематикою, сентиментальної ідеалізації слов’янства або сліпого наслідування та некритичного запозичення культурних чи політичних зразків з інших, зокрема російських, слов’янських середовищ.