Значення
-
Сукупність унікальних, властивих тільки даній особі, народові, культурі або явищу рис, що відрізняють їх від інших і становлять їхню індивідуальну сутність; оригінальність, своєрідність.
-
Здатність зберігати свою національну, культурну чи індивідуальну ідентичність, незалежність і непохожість на інші; автономність у розвитку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самобутність, р. самобутності, д. самобутності, з. самобутність, о. самобутністю, м. самобутності, к. самобутносте