самобутність

1. Сукупність унікальних, властивих тільки даній особі, народові, культурі або явищу рис, що відрізняють їх від інших і становлять їхню індивідуальну сутність; оригінальність, своєрідність.

2. Здатність зберігати свою національну, культурну чи індивідуальну ідентичність, незалежність і непохожість на інші; автономність у розвитку.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |