словоблуддя

[sloʋobluddjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Порожнє, беззмістовне говоріння, яке не має реального змісту або практичної цінності; балаканина, вербозія.

  2. У літературознавстві та риториці — надмірне захоплення формальною, витонченою словесністю в шкоду глибині змісту; пустослів’я.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. словоблуддя, р. словоблуддя, д. словоблуддю, з. словоблуддя, о. словоблуддям, м. словоблудді, к. словоблуддя

Більше записів