1. Тривалий за часом, що має велику тривалість; довгий, тривалий.
2. Про звук, голос: такий, що триває, не обривається; довгий, плавний.
протяглий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Тривалий за часом, що має велику тривалість; довгий, тривалий.
2. Про звук, голос: такий, що триває, не обривається; довгий, плавний.
Відсутні