сліпоглухий
[slipoɦluxɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
сліпоглухий — людина, яка має одночасно значний або повний зір та слух, що призводить до комплексних порушень сприйняття, комунікації та орієнтування в просторі.
-
сліпоглухий — стосовний до таких порушень або призначений для таких людей (уживається як визначення, наприклад: сліпоглухі діти, сліпоглуха особа).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сліпоглухий, р. сліпоглухого, д. сліпоглухому, з. сліпоглухого, о. сліпоглухим, м. сліпоглухім