сліпоглухонімий
[slipoɦluxonimɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Людина, яка має одночасно вади зору та слуху, що призводять до порушення мовленнєвого розвитку або втрати мови.
-
(у спеціальній термінології) Особа з комплексним порушенням, що включає сліпоту, глухоту та німоту, яка потребує спеціальних методів навчання та спілкування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сліпоглухонімий, р. сліпоглухонімого, д. сліпоглухонімому, з. сліпоглухонімого, о. сліпоглухонімим, м. сліпоглухонімім