сліпоглухота

[slipoɦluxotɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Сліпоглухота — одночасна втрата зору та слуху, що призводить до значного ускладнення сприйняття навколишнього світу та комунікації з іншими людьми.

  2. Сліпоглухота — комплексний медико-соціальний стан, який вимагає спеціальних методів навчання (таких як тактильна мова, дактилологія) та адаптації для здійснення повноцінної життєдіяльності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сліпоглухота, р. сліпоглухоти, д. сліпоглухоті, з. сліпоглухоту, о. сліпоглухотою, м. сліпоглухоті, к. сліпоглухото

Більше записів