сліпоглухонімота

[slipoɦluxonimotɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Сліпоглухонімота — стан одночасного порушення зору та слуху, що призводить до відсутності можливості спілкуватися зовнішньою мовою (німота), який може бути вродженим або набутим.

  2. Сліпоглухонімота — медико-психолого-педагогічний термін для позначення особливої форми порушення розвитку, що виникає внаслідок поєднання сліпоти та глухоти і потребує спеціальних методів навчання та виховання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сліпоглухонімота, р. сліпоглухонімоти, д. сліпоглухонімоті, з. сліпоглухонімоту, о. сліпоглухонімотою, м. сліпоглухонімоті, к. сліпоглухонімото

Більше записів