Сліпоглухонімота — стан одночасного порушення зору та слуху, що призводить до відсутності можливості спілкуватися зовнішньою мовою (німота), який може бути вродженим або набутим.
Сліпоглухонімота — медико-психолого-педагогічний термін для позначення особливої форми порушення розвитку, що виникає внаслідок поєднання сліпоти та глухоти і потребує спеціальних методів навчання та виховання.