слідкуючий

[slidkujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Прикметник, що означає: такий, який здійснює стеження, систематичне спостереження за кимось або чимось з метою контролю, збору інформації або виявлення чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слідкуючий, р. слідкуючого, д. слідкуючому, з. слідкуючого, о. слідкуючим, м. слідкуючім

Більше записів